Дослідження складу висівок є важливим для визначення їхньої харчової цінності та придатності для різних цілей, включаючи використання в якості корму для тварин або функціональних харчових інгредієнтів. Склад висівок може варіюватися залежно від виду зерна (пшениця, жито, овес, ячмінь, рис тощо), сорту, технології помелу та інших факторів.

Основні компоненти, які досліджуються у складі висівок:

• Клітковина (харчові волокна): Це основна цінність висівок. Досліджується загальний вміст клітковини, а також її фракційний склад (розчинна та нерозчинна клітковина). Методи включають ферментативно-ваговий метод та інші хімічні методи.
• Білки: Визначається загальний вміст білка (за методом К’єльдаля) та амінокислотний склад, що важливо для оцінки поживної цінності для тварин.
• Жири: Вимірюється загальний вміст жиру (екстракційними методами) та визначається жирнокислотний склад (газова хроматографія).
• Вуглеводи: Досліджується вміст загальних вуглеводів, а також окремих фракцій, таких як крохмаль, цукри, геміцелюлози.
• Вітаміни: Визначається вміст вітамінів групи В (тіамін, рибофлавін, ніацин, піридоксин та ін.), вітаміну Е та інших жиророзчинних вітамінів (методи ВЕРХ, спектрофотометрія).
• Мінеральні речовини (зола): Визначається загальний вміст мінеральних речовин (зважуванням після спалювання), а також вміст окремих макро- (кальцій, фосфор, калій, магній) та мікроелементів (залізо, цинк, мідь, селен тощо) за допомогою атомно-абсорбційної спектрометрії, ICP-MS.
• Вологість: Визначається висушуванням до постійної маси.
• Активність ферментів: Може досліджуватися активність певних ферментів, таких як фітаза.
• Антиоксиданти: Визначається вміст фенольних сполук, токоферолів та інших антиоксидантів (спектрофотометричні методи, ВЕРХ).
• Наявність шкідливих речовин: Контролюється вміст мікотоксинів, пестицидів, важких металів та радіонуклідів (методи ВЕРХ, газової хроматографії, атомно-абсорбційної спектрометрії, радіометрії).

Методи дослідження:

Для дослідження складу висівок використовується широкий спектр лабораторних методів, включаючи:

• Хімічні методи аналізу: Титриметрія, екстракція, осадження, спектрофотометрія.
• Хроматографічні методи: Газова хроматографія (ГХ), рідинна хроматографія високого тиску (ВЕРХ).
• Спектроскопічні методи: Атомно-абсорбційна спектрометрія (ААС), індуктивно зв’язана плазма – мас-спектрометрія (ICP-MS).
• Фізичні методи: Висушування, зважування, просіювання.
• Мікроскопічні методи: Для визначення структури та наявності сторонніх домішок.

Результати дослідження складу висівок є важливими для:

• Оцінки кормової цінності: Складання збалансованих раціонів для тварин.
• Використання в харчовій промисловості: Розробка продуктів зі збагаченим вмістом харчових волокон та інших корисних речовин.
• Контролю якості: Забезпечення відповідності висівок встановленим стандартам.

Поживна цінність висівок різних видів може суттєво відрізнятися. Наприклад, вівсяні висівки відомі високим вмістом розчинної клітковини (бета-глюканів), тоді як пшеничні висівки багаті нерозчинною клітковиною. Житні висівки також мають свої особливості у складі. Тому дослідження складу є ключовим для оптимального використання цього цінного побічного продукту.